Посібник з транспортування важких вантажів на низькорамних платформах
Перевезення важкої чи негабаритної техніки автомобільними дорогами вимагає більше, ніж просто великий вантажівка. Необхідно правильно оформити дозволи, провести дослідження маршруту, організувати супровідні автомобілі та розрахувати кріплення — і помилки коштують дорого.
Висота платформи
400–900 мм
Максимальне навантаження
до 150 т
Подовжена платформа
до 30 м
Потрібен дозвіл
Понад 44 т повної маси
Вибір типу низькорамного причепа
Оберіть тип причепа, щоб побачити висоту платформи, вантажопідйомність, типові вантажі та вимоги до дозволів
Висота платформи
400–550 мм
Максимальна вантажопідйомність
60–80 т
Довжина платформи
12–14 м (фіксована)
Клас дозволу
STGO Категорія 1–3 залежно від ваги
Безперервна низька платформа від передньої до задньої частини. Найкраще підходить для широкої важкої техніки, яка потребує рівної поверхні для завантаження — будівельна техніка, трансформатори, генераторні установки. Найнижча висота платформи серед усіх типів причепів.
Як спланувати та здійснити перевезення важкого вантажу
Перевезення важких вантажів вимагає завчасного планування, яке починається за кілька тижнів до дати транспортування. Огляд маршруту, подання заявок на дозволи та координація супроводу не терплять поспіху — кожна країна на маршруті має свої власні вимоги.
Step 1
Класифікуйте вантаж — визначте вагу, габарити та неподільність
Початковою точкою завжди є технічні характеристики вантажу: загальна вага (включаючи будь-які рами або піддони для підйому), довжина, ширина, висота та положення центру ваги. Вантаж класифікується як «негабаритний», якщо перевищує стандартні дорожні обмеження — у ЄС це зазвичай означає понад 44 тонни повної маси, понад 2,55 м завширшки, понад 4,0 м заввишки або понад 18,75 м загальної довжини. Важливо: дозволи на перевезення негабаритних вантажів видаються лише для неподільних вантажів — тих, які не можна розділити на менші частини без надмірних витрат або ризику. Партія з десяти машин, які випадково важкі, не вважається неподільним вантажем; а ось один трансформатор чи турбіна — вважаються. Задокументуйте неподільність вантажу — деякі органи, що видають дозволи, вимагають письмових доказів, що вантаж не можна розділити.
Step 2
Оберіть правильний тип причепа для вантажу
Вибір низькорамного причепа залежить від трьох факторів: необхідної висоти палуби (щоб загальна висота залишалася в межах дозволених обмежень), довжини палуби та конфігурації осей. Стандартні низькорамні причепи (палуба 400–550 мм) ідеально підходять для високого обладнання, наприклад, екскаваторів і трансформаторів, де кожен сантиметр висоти має значення. Рамні причепи підходять для вантажу, який високий спереду, але нижчий ззаду, або для вантажу, який потрібно заїжджати, а не піднімати краном. Подовжувані причепи необхідні для вантажу довжиною понад 14 м — лопаті вітряних турбін, балки мостів або секції кораблів. Для дуже важких вантажів (понад 80 т) використовуються модульні платформні причепи (MPT або SPMT) з кількома керованими лініями осей, які розподіляють вагу на більше число осей і дозволяють вільно конфігурувати форму навколо будь-якого вантажу. Навантаження на лінію осей не повинно перевищувати дозволену законом межу — зазвичай 10–12 т на вісь у більшості країн ЄС.
Step 3
Замовте дослідження маршруту та подайте заявки на дозволи
Дослідження маршруту виявляє перешкоди, які заважають або обмежують запланований рух: низькі мости, повітряні лінії електропередач, світлофори, радіуси кругових розв’язок, ділянки з обмеженням ваги та залізничні переїзди. Для вантажів, що перевищують певні пороги, офіційний звіт про дослідження маршруту вимагається органами, які видають дозволи. Починайте подачу заявок на дозволи якомога раніше — транзитні дозволи в деяких країнах оформлюються 4–8 тижнів, і деякі країни обробляють їх послідовно (заявку на дозвіл наступної країни не можна подати, поки не буде отримано дозвіл попередньої). Дозволи визначають точний маршрут, дозволений час руху (часто обмежений нічним часом або робочими днями), максимальну швидкість та вимоги до супроводу. Ніколи не відхиляйтеся від дозволеного маршруту без узгодження з відповідним органом — несанкціоноване відхилення анулює дозвіл і може призвести до судових наслідків.
Step 4
Розрахуйте зусилля кріплення та закріпіть вантаж
Кріплення вантажу для важких перевезень регулюється тією ж стандартною EN 12195, що й для звичайних вантажівок — але сили, що діють, значно більші. Для важкої техніки основним методом кріплення є пряме кріплення через точки кріплення, вбудовані в вантаж або його транспортну раму. Загальна міцність кріплення має покривати 100% ваги вантажу у напрямку вперед і 50% збоку та назад. Розрахуйте необхідну кількість та кут ланцюгів кріплення на основі ваги вантажу та кута прогину кожного ланцюга. Для дуже важких або нестандартних вантажів може знадобитися залучення спеціаліста з такелажу для розробки плану кріплення. Використовуйте блоки та розпірки з дерева або сталі для запобігання будь-якому можливому руху — навіть зсув на кілька сантиметрів на рухомому низькорамному трейлері може призвести до катастрофічної нестабільності.
Step 5
Організуйте супровідні автомобілі та повідомте органи влади
Вимоги до супроводу залежать від розмірів вантажу та країни: у багатьох країнах ЄС вантажі ширші за 3,5 м вимагають переднього супроводу; вантажі ширші за 4,5 м зазвичай потребують переднього та заднього супроводу, а також залучення поліції. Супровідні автомобілі мають бути обладнані миготливими жовтими ліхтарями, табличками 'НЕСТАНДАРТНИЙ ВАНТАЖ' та радіозв'язком з перевізником. У деяких країнах пілотні автомобілі мають бути оснащені висотомірами, вимірювальними стрижнями та аптечками першої допомоги. Для вантажів, які перетинають кордони кількох країн, вимоги до супроводу слід перевіряти в кожній країні окремо — те, що дозволено в Німеччині, може вимагати додаткового супроводу в Австрії чи Франції. Повідомте комунальні служби (електричні, телекомунікаційні) щонайменше за 5 робочих днів до транспортування, якщо висота вантажу близька до або перевищує висоту ліній електропередач.
Step 6
Виконати переміщення — час, комунікації та запасні плани
Більшість перевезень важких вантажів здійснюються у визначені часові вікна: зазвичай з понеділка по п’ятницю, уникаючи години пік, а іноді обмежуються нічним часом для найширших або найвищих вантажів. Проведіть інструктаж усієї колони перед відправленням: встановіть радіоканал, швидкість колони, дистанції зупинки та процедуру дій у разі виявлення перешкоди на маршруті. Тримайте в кабіні копії всіх дозволів, маршрутного обстеження, розрахунків кріплення та специфікацій вантажу. Якщо вантаж має зупинитися — для перерви, дорожньо-транспортної пригоди чи проблем з дозволом — переконайтеся, що місце зупинки безпечне та не блокує рух без потреби. Майте запасний план на випадок непередбаченої перешкоди: знайте, до якого органу дозволу звертатися та які альтернативні маршрути можливі.
Огляд правил отримання дозволів для важкої техніки
Базується на Директиві ЄС 96/53, британському STGO та національних правилах щодо негабаритних вантажів. Пороги та вимоги до дозволів відрізняються залежно від країни — завжди перевіряйте у місцевого органу влади.
Стандартна межа ширини в ЄС
2,55 м
Вище цього значення потрібен дозвіл
Стандартна межа висоти в ЄС
4,0 м
У деяких країнах дозволено 4,3 м
Стандартна межа повної маси в ЄС
44 000 кг
5-вісний напівпричіп
Максимальне навантаження на вісь
11 500 кг
На одну ведучу вісь
Категорії STGO у Великій Британії — пороги самостійного дозволу
Три категорії з поступовим збільшенням ваги
У Великій Британії Загальний порядок спеціальних типів (STGO) визначає три категорії негабаритних вантажів, які не потребують повного спеціального дозволу (поліцейського супроводу та згоди влади): Категорія 1 охоплює транспортні засоби з повною масою від 44 до 80 тонн — оператор повинен повідомити поліцію та місцеві органи влади щонайменше за 5 робочих днів до перевезення. Категорія 2 охоплює від 80 до 100 тонн — ті самі вимоги щодо повідомлення, але з обов'язковим супровідним транспортним засобом. Категорія 3 охоплює від 100 до 150 тонн — повідомлення плюс два супровідних транспортних засоби. Для транспортних засобів з повною масою понад 150 тонн потрібен повний спеціальний дозвіл від Міністерства транспорту з індивідуальною згодою кожного місцевого органу влади на маршруті. Категорії STGO також встановлюють обмеження швидкості: Категорія 1 — максимально 96 км/год на автомагістралях, 64 км/год на інших дорогах; Категорія 2 — 80 км/год на автомагістралях, 56 км/год на інших; Категорія 3 — 64 км/год на автомагістралях, 48 км/год на інших.
Вимоги до обстеження маршруту
Обов'язкове для більшості негабаритних вантажів
Маршрутне обстеження — це фізичний огляд запланованого маршруту для виявлення будь-яких перешкод, які можуть завадити або обмежити рух негабаритного вантажу. Для вантажів, що перевищують типові порогові значення дозволів (зазвичай ширина >3,5 м або висота >4,5 м), більшість органів, що видають дозволи, вимагають звіту про маршрутне обстеження, складеного кваліфікованим інспектором. Під час обстеження перевіряються габарити мостів і рейтинги навантаження, висота повітряних ліній (електричних, телекомунікаційних, рейкових контактних мереж), геометрія кільцевих розв'язок і перехресть, ширина дороги в місцях звуження, радіуси повороту на перехрестях, а також стан узбіч, де вантаж може потребувати широкого розвороту. Багато компаній з маршрутного обстеження пропонують аналіз маршруту за супутниковими даними як перший етап — проте фізичні обстеження залишаються обов'язковими для найважчих або найбільших вантажів. Про енергопостачальні компанії слід повідомляти, оскільки вони можуть тимчасово піднімати або відключати повітряні лінії.
Вимоги до супроводу та пілотних автомобілів
Обов'язковий для вантажів шириною понад 3,5 м або висотою понад 4,5 м
Автомобілі супроводу (або пілотні автомобілі) супроводжують негабаритні вантажі, щоб попереджати про наближення транспорту, зупинятися на перехрестях і долати перешкоди. Вимоги варіюються залежно від країни та розміру вантажу: у Німеччині (Großraumtransport) для вантажів шириною понад 3,0 м на автомагістралях і 3,5 м на інших дорогах потрібен автомобіль супроводу. У Франції передній супровід обов'язковий для вантажів шириною понад 3,5 м; понад 4,0 м вимагається передній і задній супровід. У Великій Британії згідно з STGO Cat 2–3 обов'язковий автомобіль-супровідник. Для дуже широких (понад 4,5–5,0 м) або дуже важких вантажів у більшості країн потрібен поліцейський супровід, який встановлює конкретний час та маршрут руху. Водій супроводу має бути навченим процедурам перевезення негабаритних вантажів і мати необхідне обладнання — не використовуйте для супроводу непідготовленого водія з автомобілем з написами.
Часті запитання
Ваше наступне завантаження, ідеально сплановане.
Почніть безкоштовно. Без кредитної картки. Без встановлення.